З 23 по 28 січні 2023 року відбулася спільна сесія двох магістерських програм Кременчуцької євангельської семінарії. Навчальний модуль складався з двох частин, присвячених історії душеопіки та лідерства. Слід зазначити, що це були авторські курси керівників магістерських програм «Біблійна душеопіка» та «Християнське керівництво».
У першій частині курсу обговорювали основні системи піклування про душі від новозавітних часів до наших днів. Протягом століть різні релігії та культури розглядали турботу про душі неоднаково. Їхні підходи визначалися уявленням про Бога та розумінням проблеми людини. Це логічно спрямовувало їхні цілі, рішення та принципи у розв’язанні духовних проблем. Студенти відмітили, що згубні перекоси в практиці церкви були здебільше спричинені не традиціями та середовищем громади, а власне, розумінням Бога. Якщо воно було біблійним, то і практика церкви мала збудовчий вплив, і не тільки на саму себе, а і на суспільство в цілому. Викладач Андрій Книжник закликав студентів завжди памʼятати принцип: “Щоб не вмерти, Церква має постійно себе реформувати».
Підтверджуючи слова Соломона, що немає нічого нового під сонцем, студенти дослідили передумови виникнення багатьох традицій церковної дисципліни та практики надання духовної допомоги. Магістранти навчились процесу душеопіки на позитивних прикладах минулого з усвідомленням сьогоденних викликів. Також особливу увагу було приділено розвитку систем наставництва.
У другій половині навчального тижня студенти, разом із викладачем Олександром Зигаленком, розглянули відмінність між керівництвом і лідерством, між владою та впливом. Були досліджені різні етапи формування лідерства упродовж історії людства. Також роздумували над біблійними формами керівництва та впливом лідерів на послідовників.
Особливо було цікаво дослідити уроки лідерства від старозавітних біблійних героїв, починаючи з Адама і до останніх пророків. Студенти активно брали участь в обговоренні, порівнюючи принципи тогочасних керівників, і розглядали можливості застосування цих принципів сьогодні.
Дякуємо Богу, за можливість продовжувати освітню роботу навіть під час війни та віримо, що нові знання будуть вагомим внеском в розвиток ефекти церковного служіння.
